eye

Украинская Hrоmada в Китае в помощь Авдеевке.

Originally posted by olena_bogdanova at Украинская Hrоmada в Китае в помощь Авдеевке.
Не секрет, что в Китае в настоящее время находится много украинских экспатов. Они работают в разных областях производства, системе образования и охраны здоровья, спорта.За последние три года в Китае увеличилось число жителей Донбасса, уехавших из оккупационных зон.

Но мы не теряем связи с Родиной и стараемся, по мере своих сил, помогать нашим воинам в зоне АТО и вынужденным переселенцам.

В связи с событиями в Авдеевке, Клуб украинских соотечественников "HROMADA" решил основать постоянный фонд помощи волонтерам.
Всего лишь за несколько часов была собрана первая сумма и перечисленна нашим волонтерам в Украине для закупки медикаментов.
В будущем, мы планируем регулярное финансирование.



Read more...Collapse )

Update



Read more...Collapse )

Сайт клуба: http://hromada.club/

Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
eye

22 февраля в Бабьем Яру нацисты расстреляли украинскую поэтессу и националистку Е. Телигу

Originally posted by oleg_leusenko at 22 февраля в Бабьем Яру нацисты расстреляли украинскую поэтессу и националистку Е. Телигу


Сегодня исполняется 75 лет со дня расстрела нацистами в Бабьем Яру Елены Телиги - украинской поэтессы, общественного и политического деятеля.

Ее короткая жизнь была похожа на вспышку: «Шалена любов до життя і шалена погорда до смерті. Чи може бути більш прекрасне і глибоке з’єднання?» Так писала и так действовала Елена Телига - поэт, литературовед, общественный и политический деятель, несомненно, одна из самых заметных фигур украинского зарубежья. Она вошла в жизнь «как в беззаботный танец», а вышла из него как мужественный воин. Рожденная под Москвой в 1906 году, она жила в Чехии, в Польше, но мечтала и думала, прежде всего, об Украине. Погибла она тоже в Украине - в оккупированном нацистами Киеве.
Read more...Collapse )
Как пишет Олег Жданович, она ответила на все предостережения и советы друзей: «На мене чекають люди. Я не можу не прийти тому, що боюсь арешту… Коли я не повернусь, то не забувайте про мене. Коли я загину, то знайте, що свій обов’язок сповнила до кінця…». 22 февраля 1942 года Елену Телигу вместе с ее мужем и другими членами ОУН расстреляли в Бабьем Яру. На условном месте гибели украинских патриотов на днях был установлен памятник, торжественное открытие которого состоится 25 февраля в 13.00.

К слову, советская власть не удосужилась поставить памятник украинцам, погибших от рук гитлеровцев. Вот такая у нас "общая история" с Москвой.
eye

Право на показ украинского мультфильма «Викрадена принцеса» купили уже более 20 стран

Originally posted by oleg_leusenko at Право на показ украинского мультфильма «Викрадена принцеса» купили уже более 20 стран
Право на показ українського мультфільму «Викрадена принцеса» купили вже більш ніж 20 країн



У Берліні триває Європейський кіноринок (European Film Market), на якому українська команда FILM.UA Group представляє свої проекти. Перші результати вже є: географія міжнародних продажів повнометражного мультфільму «Викрадена принцеса» розширилася на територію Туреччини.
Read more...Collapse )
eye

Пан-кум, пані-дружина, облюбениця – які слова ввічливості ми забули

Originally posted by olga_den_f at Пан-кум, пані-дружина, облюбениця – які слова ввічливості ми забули
*


Однією із переконливих лінгвістичних приваб української мови є широкий спектр доброзичливих і витончено хороших слів. Втішним є те, що добрі слова у нашому вжитку, на відміну від лайливих, не запозичені з іншої мови. Вони питомо наші – українські.

Яскравим підтвердженням тому слугують звертання, що прочитуються у різних епізодах з історії повсякдення мешканців Волині та луцьких міщан ХVІ–ХVІІ століть. Як саме люди того часу виявляли проникливе тепло своїх почуттів спробуємо нині коротко з'ясувати.

Read more...Collapse )

eye

Хеди Ламарр – обворожительная актриса Голливуда и изобретательница Wi-Fi

Originally posted by mari_ya_77 at Хеди Ламарр – обворожительная актриса Голливуда и изобретательница Wi-Fi
Женщин зачастую относят или к умным, или к красивым. У Хеди Ламарр (Hedy Lamarr) было и то и другое. Эта обворожительная актриса 30-40-х годов блистала на экране, играя в основном красивых глупышек, но, в то же время, именно она разработала технологию «прыгающих частот», которые легли в основу современного Wi-Fi. День ее рождения (9 ноября) отмечается в США как День изобретателя.

Хеди Ламарр - обворожительная актриса Голливуда и изобретательница Wi-Fi

Read more...Collapse )

источник

eye

Навязчивость братства

Originally posted by dimon_i_iphone at Навязчивость братства
С давних пор русским РФ свойственно навязывать украинцам идею братства, необходимости жить в одном государстве и совместной борьбы против западных стран. В этом стремлении они часто доходят до крайностей и начинают утверждать об отсутствии украинского языка, о принадлежности украинцев к русскому народу и никчемности украинского государства. Здесь в форме диалога разобраны несколько популярных заблуждений россиян. Закоснелые “ватники” не поймут, но немного одурманенные пропагандой жители РФ или сомневающиеся могут попробовать изменить свое мнение.
Read more...Collapse )
eye

Сальна церемонія

Originally posted by bartalomeo at Сальна церемонія
Тут пан Юрій Винничук поставив питання руба про те, що, мовляв у японців та китайців чайна церемонія є, а в нас сальної церемонії нема. І от згадалася мені історія моїх японських мандрів, яку я вирішив винести з коментарів і розповісти всім.

Коли я був в Японії, то привіз туди літаком два кілограми сала та три літри перцівки.За японськими митними правилами вартість алкоголю, що ввозиться не має перевищувати 2000 долярів, а мої три літри тягнули ну максимум долярв на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія. Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали шинкайсеном в Нагасакі, і тут вже я витягнув перший шмат сала.
Витягнув і повідомив здивованим яаонцям що це - українське сашімі, а ось це, сказав я витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав газдині закладу в якому ми пиячили і попросив нарізати як зазвичай в них ріжуть сашимі. Хазяйка прийняла в мене шмат сала як приймають щось дійсно дорогоцінне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала попрямувала урочистою походкою на кухню. Через хвилин 5 вона з'явилася з величезною таріллю на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посеред тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японський хрон сашимі. Все це поставили посеред столу.



- Панове, звернувся я до поважних гостей, перед вами традиційне українське частування - сало та перцівка. Але його споживання має певну церемоніальну основу.
Японці розуміючи закивали головами.
- Отже, шановні, зараз я вам покажу, як принято споживати сало з перцівкою в Україні. Перш за все, шановні, ви берете скибочку сала та кладете на нього трішечки хрону. Нажаль українського червоного хрону з буряком немає, тому скористуємось зеленим вассабі. Після того як сало з хроном готово, майстер церемонії розливає всім по 50 грамів перцівки. Самий старший за столом підіймає гранчак, всі інші теж підіймають, коли всі гранчаки піднято старійшина вимовляє традиційний український тост "БУДЬМО", що означає японською "БАНЗАЙ", на що всі члени церемонії відповідають "ГЕЙ" що означає японською "ХАЙ" (згода). Тоді старійшина вдруге каже "БУДЬМО", і всі відповідають йому "ГЕЙ", і втретє каже старійшина, але вже тричі "БУДЬМО! БУДЬМО! БУДЬМО!" а всі тричі відповідають "ГЕЙ! ГЕЙ! ГЕЙ!", після третього "ГЕЙ!" на видоху ви ковтаєте перцівку і відчуваєте як живий вогонь розливається по роту, стравосходу і шлунку, і буквально за 5 секунд закусюєте ніжним шматочком сала із пекучим хроном. Після цього ви можете закусити ще чимось, посміхнутися іншим членам церемонії, а після цього й повторити вдруге та втретє, вже призначаючи тостуючим когось іншого.
Япаонці були вражені простотою та елегантністю церемонії. Перцівку було налито в маленькі глиняні рюмочки для саке. Тост взяв дідусь, що бачив своїми очами із віддаленої гори вибух над Нагасакі. "БУДЗЬМООО!" голосом самурая, що закликає до битви вивів він. "ХЕЙ!" відповіли японці. ""БУДЗЬМОООО!!!" ще гучніше вигукнув стариган. "ХЕЙ!" завзято відповіли семпаї. "БУДЗМОО!БУДЗЬМОО!БУДЗЬМОООО!" відчуваючи урочистість моменту грізно проспівав старий. "ХЕЙ!ХЕЙ!ХЕЙ!" рявкнули японці і проковтнули перцівку. Їх очі округлилися. "Ооооооо!!!" - здивовано поважливо сказали японці подивившись на мене. "Арександер-сан, ми маємо вибачится перед вами", "За що?" - здивувався я. "За те що попереджали щодо міцності саке та бабатової горілки - вони просто ніщо у порівнянні з міццю вашого українського саке!". "Не треба вибачень, шановні, все добре! Пригощайтеся краще салом!" - посміхнувся у відповідь я.

eye

Как создавали "народ Донбасса"

Originally posted by gorlis_gorsky at Как создавали "народ Донбасса"
Оригинал взят у mysliwiec

«Сучья балка» — это лесопосадка недалеко от городского авторынка Луганска. Здесь в 1990 году решили построить гаражный кооператив, и при рытье фундамента ковш экскаватора зацепил целый пласт человеческих костей. Луганский историк Валерий Снегирев работал на том месте вместе с другими активистами организации «Мемориал». В «Сучьей балке» обнаружили братскую могилу 30-40-х годов прошлого века. В этом овраге палачи НКВД расстреливали и потом хоронили тысячи жителей довоенного Ворошиловграда.

«По самым скромным оценкам , — рассказывает историк, — там было казнено с 1938 до 1942 года от 5 до 10 тысяч наших с вами земляков. В 1938 году Луганск становится областным центром, и у него по статусу появляется свой расстрельный полигон. Вот им и становится «Сучья балка».

Петр Шевченко, соб.корр.газеты «Комсомольское знамя» в статье от 14 сентября 1990 г. писал: «...Я там был, когда только вскрыли срез...стратиграфия там очень показательная.... там скотомогильник и мощные слои в костях животных человеческих костей и черепов...мужских и женских...В большинстве черепов одна-две небольшие дырочки...мелкокалиберные...я не мерил штангелем... но похоже 5,6—6,2 мм...черепов там не десяток...насчет только того, что я видел — не менее нескольких сотен...вещей мало... в основном обрывки одежды...слои человеческих костей вповалку...пересыпаны слоями чем-то белым... говорили, что вроде это известь для более быстрого разложения...видно по кромке траншеи...ширина траншей порядка 3—5 метров...смотрелось страшно...копать нам дальше запретили сотрудники санэпидстанции...мемориальцев тогда собрали на 1 этаже бывшего дома Политпросвета (сейчас облсуд) и говорили, что там, в скотомогильнике, есть захоронения сибирской язвы...копать дальше нельзя...Мемориалец Юрий Ененко якобы даже руку себе резал и сыпал туда землей с могилы, чтобы доказать, что это вранье...но работы свернули...»

читать дальшеCollapse )
eye

Lviv took 5th place in Lonely Planet's list of the best destinations in Europe!

Originally posted by horoshiyblog at Lviv took 5th place in Lonely Planet's list of the best destinations in Europe!
Львов - на 5-м месте в списке лучших направлений Европы Lonely Planet!

One of those is Lviv, a wonderfully welcoming central European city, boasting the best Ukraine has to offer. It’s the festival capital of the region, with a record 100 events this year – the most popular dedicated to coffee, jazz and Ukrainian independence. These take place against a backdrop of by far the greatest concentration of architectural treasures in the country.

http://www.lonelyplanet.com/best-in-europe

eye

УКРАИНА ПОЛНОСТЬЮ ПЕРЕИГРАЛА РОССИЮ В СИТУАЦИИ С КРИЗИСОМ В АВДЕЕВКЕ

Originally posted by petrdub at УКРАИНА ПОЛНОСТЬЮ ПЕРЕИГРАЛА РОССИЮ В СИТУАЦИИ С КРИЗИСОМ В АВДЕЕВКЕ


Впервые, пожалуй, в условиях войны, наше государство и общество показали пример комплексных и системных действий в конкретной критической ситуации. Отметил для себя ряд новшеств, дай Бог, чтобы они стали системой.

1. Управление и работа с личным составом. Командование 72-й бригады сумело сохранить управление подразделениями в бою, у бойцов сохраняется доверие к командирам, и впервые отсутствуют просьбы помочь и позвонить кому-то наверх, потому что "нас атакуют, а отвечать нечем". Наоборот, многие бойцы отмечают эффективность нашей огневой поддержки. Обычно при выходе из связи бойцов во время боя поднимается волна обеспокоенности в тылу у близких. Здесь связь тоже терялась - в блиндажах под обстрелом связи нет. Однако, когда паника начиналась, люди быстро получали необходимую информацию и успокоились. Было доверие. Безусловная заслуга командиров 72-й, которую стоит отметить.
Read more...Collapse )